Франчайзинг в Україні пройшов шлях від модної тенденції до інструменту, який визначає темпи розвитку малого бізнесу.
Після 2022 року ця модель змінилася радикально. Якщо раніше франшиза асоціювалась із кав’ярнями чи магазинами з готовою айдентикою, то тепер — це насамперед структурована форма партнерства, де обидві сторони діють як співінвестори спільного процесу.
Від копіювання до партнерства
Традиційна українська франшиза минулого десятиліття — це “шаблон під ключ”: бренд, технологічна карта, маркетинг, коротке навчання і старт.
Модель працювала, коли ринок ріс, а споживач мав передбачувану купівельну спроможність.
Після війни ситуація змінилась. Підприємець більше не шукає «готову бізнес-ідею», він шукає надійного партнера, який поділить із ним ризики.
Франчайзер — уже не просто продавець ліцензії, а співінвестор, який допомагає відкрити об’єкт, оптимізувати витрати, налаштувати постачання, домовитись із банком чи громадою.
І саме ця зміна мислення — від “копіювання” до “співучасті” — зробила франшизу живим інструментом навіть у кризовій економіці.
Український ринок: хто залишився на плаву
2025 рік показав, що вижили не ті франшизи, які мали найвідоміші бренди, а ті, що змогли адаптувати структуру підтримки партнерів.
Серед найстійкіших напрямів:
- харчовий рітейл і кавові формати, які зменшили площі та перейшли у формат “to go”;
- сфери побутового сервісу (клінінг, логістика, технічне обслуговування), які мають стабільний попит незалежно від сезонів;
- виробничі мікрофраншизи — коли підприємець отримує не бренд, а технологію: рецептуру, креслення, доступ до постачальників;
- IT-та освітні франшизи — вони зростають найшвидше завдяки цифровим моделям і дистанційним процесам запуску.
Головний тренд — “малий формат + сильна система управління”. Тобто об’єкт невеликий, але підтримка централізована: CRM, навчання, логістика, спільні закупівлі, маркетингова аналітика.
Як змінилась логіка франчайзингу
Раніше модель виглядала просто:
франчайзі платить вступний внесок — франчайзер дає бренд і технології.
Тепер це радше синдикат ризику:
франчайзер бере участь у відкритті, допомагає знайти приміщення, іноді фінансує частину обладнання, а партнер сплачує роялті лише після виходу на операційний прибуток.
Тобто контракт став гнучким — із поетапними платежами, розподілом прибутку, умовами викупу франшизи або спільного виходу на новий ринок.
Ще одна важлива зміна — транспарентність даних.
Франчайзі має повний доступ до систем управління, бачить витрати й може прогнозувати прибуток.
У свою чергу, франчайзер контролює якість не штрафами, а спільними індикаторами ефективності.
Скільки коштує запуск у 2025 році
Ринок більше не ділиться на “дорогі” й “дешеві” франшизи. Важливі не цифри, а структура витрат і повернення.
Середня модель запуску виглядає так:
- інвестиції — від $15 000 до $60 000 для малого формату (кав’ярня, сервіс, освітній центр);
- термін окупності — 18–36 місяців залежно від сектору;
- роялті — частіше не фіксоване, а у відсотках від чистого прибутку (5–10%).
Але головна зміна в тому, що у 2025-му з’явились франшизи без вступного внеску.
Бренд заробляє не на продажі “права”, а на довгостроковій співпраці.
Для підприємця це зменшує ризик входу, а для франчайзера створює реальний стимул підтримувати партнера.
Як мислить інвестор
Інвестори, які дивляться на франшизи сьогодні, оцінюють не “бренд”, а систему прибутку: наскільки чітко описані процеси, чи є фінансова модель, як відбувається контроль якості, чи є плани масштабування.
Успішні франчайзингові мережі пропонують не просто бізнес-модель, а інфраструктуру управління ризиками: аналітику, навчання, маркетинговий супровід, гнучку логістику.
Саме ці елементи вирізняють франшизи, які зростають, від тих, що продають “папку з логотипом”.
Для підприємця франчайзинг — це спосіб прискорити вхід у ринок, а не “купити стабільність”.
Тому головне питання, яке варто ставити перед підписанням угоди: чи отримаю я підтримку в реальних процесах, а не лише брендбук?
Прогноз
У 2025–2026 роках очікується поява кількох українських B2B-франшиз — у сфері будівництва, агро-сервісів і логістики.
Також формується тренд на соціальні франшизи: моделі, де частина прибутку спрямовується на соціальні або екологічні ініціативи.
Франчайзинг поступово стає не просто форматом масштабування, а механізмом сталого бізнесу, який поєднує підприємців, громади та інвесторів у єдину систему розвитку.
_________________________________________________________________________
Український франчайзинг дорослішає.
Він відходить від гасел “бізнес під ключ” і переходить до управління партнерством.
Франшиза більше не продається — вона будується разом.
І саме тому у 2025 році виживають ті мережі, які мислять не як бренди, а як екосистеми: прозорі, адаптивні, готові працювати не з покупцями, а з партнерами.
