За останні роки електронна комерція перестала бути «опцією для прогресивних». Для багатьох українських підприємців бізнес в інтернеті став основним джерелом доходу — від нішевих брендів одягу до виробників продуктів харчування з невеликих громад.
Водночас у пошуку ми бачимо досі ті самі питання: «електронна комерція це…», «як відкрити свій інтернет-магазин», «як створити свій інтернет-магазин безкоштовно», «бізнес в інтернеті з нуля», «електронний бізнес та електронна комерція», «моделі електронної комерції», «бізнес ідеї в інтернеті».
Ця стаття — спроба з’єднати базові визначення, вимоги закону й практику малого бізнесу, який хоче не просто «створити сайт», а побудувати онлайн бізнес із прогнозованим доходом.
Що таке електронна комерція з точки зору закону
В Україні визначення електронної комерції закріплене в Законі «Про електронну комерцію». Спрощено, це будь-які правочини (купівля-продаж, надання послуг тощо), які укладаються в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
У побуті ж під електронною торгівлею чи інтернет-комерцією розуміють:
- продаж товарів та послуг через сайти електронної комерції (власні магазини, маркетплейси, промо-сайти з каталогом);
- операції на торгових платформах (маркетплейсах, на кшталт Prom, Rozetka, Etsy тощо);
- бізнес в інтернеті у форматі інфопродуктів, онлайн-курсів, партнерських програм тощо.
Закон не розділяє романтичні «стартапи в інтернеті» та приземлені інтернет-магазини з побутовими товарами. Якщо ви продаєте щось онлайн — ви в полі електронної комерції, навіть якщо це «малий бізнес в інтернеті» з кількома замовленнями на тиждень.
Від «як відкрити свій інтернет-магазин» до бізнес-моделі
Типовий маршрут підприємця в пошуку виглядає так:
- «Як відкрити свій інтернет-магазин?»
- «Які є моделі електронної комерції?»
- «Як зробити свій інтернет-магазин» або «створити свій інтернет-магазин безкоштовно».
- «На якій платформі краще створити інтернет-магазин», «створити сайт інтернет-магазин», «UA market створити сайт», «шопіфай магазин».
За цими фразами стоїть одна й та сама потреба: перетворити ідею на бізнес-модель.
Якщо говорити просто, в електронній комерції є кілька базових форматів:
- Класичний інтернет-магазин. Власний сайт (іноді ще й сторінки в соцмережах), де компанія продає товари безпосередньо кінцевому споживачу. Це найчастіше В2С-формат.
- Маркетплейс як точка входу. Бізнес не створює сайт з нуля, а стартує на платформі: Prom, Etsy, міжнародні платформи. Паралельно може розвивати бізнес в інтернеті з нуля у власному домені.
- Дропшипінг. Поширені запити «створити дропшиппінг платформу», «інтернет-магазин по дропшиппінгу», «безкоштовний інтернет-магазин по дропшиппінгу» відображають модель, де підприємець продає товар, який фізично зберігається в постачальника. Тут важливо не лише «створити сайт для дропшиппінгу», а й юридично врегулювати відповідальність перед покупцем.
- B2B електронна комерція. Коли компанія продає товари або послуги іншим бізнесам: платформи В2В-продажів, корпоративні кабінети клієнтів, закриті оптові сайти. Запити «B2B електронна комерція», «компанії електронної комерції», «платформа електронної комерції» — якраз про це.
Ключове питання: з чого починати? Не з «найдешевшого конструктора», а з розуміння які товари/послуги ви продаєте, кому і з якою маржею. Лише потім — вибір платформи, дизайну та домену.
Право, податки й довіра
Коли люди шукають «як створити свій інтернет-магазин безкоштовно», «бізнес в інтернеті без вкладень», «онлайн бізнес без вкладень», вони подсвідомо сподіваються уникнути зайвих витрат — у тому числі й на юридичну частину. Насправді ж правильний старт у електронній комерції рятує від проблем потім.
Кілька базових речей, без яких зараз не обійтись:
- Офіційна реєстрація діяльності. ФОП чи юрособа — не принципово, якщо модель відповідає вимогам податкового законодавства. «Бізнес в інтернеті без реєстрації» — це не бізнес, а ризик.
- Публічний договір та політика конфіденційності. Кожен сайт електронної комерції повинен мати зрозумілі умови: хто продає, як здійснюється оплата, доставка, повернення; як обробляються персональні дані. Закон «Про електронну комерцію» прямо говорить про обов’язок надавати покупцю повну інформацію про продавця.
- Податкова модель. Багато хто починає з ФОП-єдинника, тестує нішу («бізнес в інтернеті ідеї», «товарний бізнес в інтернеті»), а вже потім переходить до складніших структур. Важливо не забувати: онлайн-бізнес не означає «бізнес без податків».
- Сервіси аналітики. У запитах часто фігурує «електронна комерція Google», «електронна комерція Яндекс Метрика» — це про те, як вимірювати конверсії, середній чек, ефективність рекламних кампаній. Для стійкого бізнесу це не «плюшка», а must-have.
Де електронна комерція «зустрічається» з реальним бізнесом громади
Для багатьох локальних підприємців бізнес в інтернеті — це не про глобальні бренди, а про додатковий канал збуту:
- невелика кав’ярня в центрі громади продає зерно, чашки, локальні сувеніри через інтернет-магазин;
- виробник напівфабрикатів відкриває сайт електронної комерції для доставки в області;
- локальний дизайнер одягу запускає онлайн-магазин одягу, експериментує з маркетплейсами й тестує ідеї для бізнесу в інтернеті паралельно з офлайн-точкою.
Електронна комерція тут працює як інструмент диверсифікації ризиків: якщо одна частина ринку «просідає», онлайн-продажі дозволяють вирівняти доходи.
Тому, коли ви наступного разу вводитимете в пошук «бізнес в інтернеті з нуля», «як розвивати свій інтернет-магазин», «як розкрутити свій інтернет-магазин», варто додати ще одне питання:
«Яку цінність мій онлайн-бізнес дає клієнту, і чи готовий я будувати його як довгострокову справу, а не як разовий експеримент?»
Саме відповідь на це питання відрізняє тимчасовий сайт від справжнього електронного бізнесу.
